горит свеча. открыта книга
а за столом сидит семья
читают вместе ,, Пилигрима,,
и вспоминают прошлые года
шли 40-е года. ужасные года. война
вспоминает мама-
,, Росла в сиротском доме я
и брата смутно помню я..
и вот однажды в летний день
к нам кто-то постучался в дверь
сказали- мы вас выгоняем!
(чтоб мы фашистам дом отдали)
собравши вещи мы ушли
и дом от злости подожгли
ушли. а вот другой уж дом
нам очень скучно было в нем
...однажды вечером к нам в детдом
пришли друзья и спели нам псалом
рассказали об Отце, Спасителе Христе
о рае, счастье, смерти на кресте
из глаз моих катилася слеза
вдруг вспомнила отца.....
когда его забрала навсегда
ужасная, кровавая война....
немного времени прошло
я вспомнила что можно помолится
у лавочки что в парке возле дома
я тихо на колени преклонилась...
закрыв глаза не знала что сказать
я вспоминала все: войну и папу
у Господа я тихо попросила:
верни мне папу, а если нет- хоть брата...
и встав с колен на лавочку я села
еще чуть чуть я возле дома посидела
сиротский дом мне стал родной
теперь его я называла ,, Мой!,,
а где то далеко, в сиротском доме
в окно глядя брат о сестре мечтал
хотел еще хоть раз увидеть он ее
и тихо он шептал: вернись домой....
... Прошли года. закончилась она
кровавая жестокая война
а на вокзале девушке стояла
и у платформы брата ожидала
вдруг засияли радостью глаза
увидела его она !
как тихо и бесшумно шел
ведь это брат! да это он!
хотела подойти поближе
как вот услышала: Постой!
остановившись у вагона
увидела вокруг него конвой
он сел в вагон. сказал: в тюрьму сажают
свободы навсегда меня лишают
за что?- спросила я. не понимаю!
ответил он... о Боге много знаю....
вот тронулся вагон. уехал брат.
туда откуда нет пути назад
с надеждой встретиться еще хоть раз
я вспомнила что говорил он :
до встречи в небесах!
до встречи! а на земле- прощай!
.. закончив свой рассказ
детишек уложивши спать
пошла молиться . стала на колени
чтоб Богу все тревоги рассказать.......
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
