***
А дощ все йде і йде…
Нехай іде і не вщухає!
Я все своє життя вмираю.
І оживаю кожен день.
Я все своє життя вмираю,
Я йду до Тебе, Боже мій!
Я умираю й обираю
Від смерті викупом цей біль.
Та дощ ущух, замовкло небо –
Бо впали зливи на поля.
Життя моє! То так вже треба,
Щоб небом тішилась земля!
Олеся Білоус,
м. Київ, Україна
Народилася 1983р. в Киргизії в родині геологів. Після здобуття Україною незалежності разом із батьками повернулася на Батьківщину. Дитинство минуло на Житомирщині(смт. Червоногранітне). Закінчила Житомирський державний університет ім. Івана Франка (2006), Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова (магістратура,2007). Навчаюся в аспірантурі Науково-дослідного інституту українознавства на філософському відділенні. Вірші пишу з дитинства. Поетичні твори, журналістські матеріали та публіцистика друкувалися в альманахах "Зоряні роси", "Вітрила", газетах "Вільне слово", "Прапор", "Християнство", "Євангельська нива". Заміжня. Член церкви «Дім Євангелія» (ВО ЄХБ, Київ)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Прощай , мой друг , прощай . - Николай Зимин Люди! Не будте равнодушны друг к другу.Ведь,своим равнодушием вы причиняете другим больше зла ,чем если бы вы их ненавидели...Будте горячими,но не теплыми.К этому призывает нас Бог.
Что толку жить в пол-ласки , в пол-привета ,
И ненавидеть в пол - души , и в пол - любить
И удовольствие доставить всем при этом -
Заставить о себе заговорить .
Прощай , мой друг , прощай . На свете
Так много еще добрых , нежных душ ,
Что я готов поверить даже в счастье
Под нашей старою , дырявой крышей .
Поэзия : Предпраздничное - Nadia Kasyanov Левит. 23 Глава, 1,2
И сказал Господь Моисею,
говоря:Обьяви сынам Израилевым
и скажи им о праздниках
Господних,в которые должно
созывать священные собрания.
